Виборці прагнуть нових облич, але водночас зростає потреба у професіоналах. В епоху цифрових технологій вагомішою стає не програма, а імідж.
Про це в інтерв’ю журналу “Країна” розповів політолог Ігор Попов.
“Соціологія демонструє, що запит на нові обличчя лишається, – каже він. – Водночас зростає запит на професійних політиків. Від помилок недосвідчених нових страждає все суспільство. Одна з проблем українського політикуму – відсутність соціальних ліфтів всередині політичних партій”.
У наших партіях уже 20 років немає ротації, стверджує політолог. Їхні лідери мають 80% антирейтингу і топлять свої політсили. Але при цьому не збираються віддавати їх новим керманичам.
“Якщо якийсь політик породить ідею, яка піде в маси, навіть великих грошей для розкручування не треба. В інформаційну епоху не обов’язково робити щось хайпове. Достатньо запропонувати щось свіже. Але багато популярних блогерів не стають політиками”, – каже він.
На думку Попова, знайти одну ідею для всіх українців практично неможливо. Ключовими маркерами є питання геополітики і мови. Хіба що замість них запропонувати об’єднавчу ідею. Саме це зробив Зеленський, показавши образ ідеального президента, який реалізує те, про що виборці говорять на кухні.
Проблема полягає в незрілості пересічного українського виборця, яких хоче “щоб не було корупції і щоб кум міг усе порішати”.
“Такі виборці є всюди, – стверджує політолог. – Це зворотній бік загального виборчого права. Навіть у країнах сталих демократій перемагають популісти, що з’являються за пів року до виборів. Хто перед виборами знав теперішнього президента Франції Емманюеля Макрона? А він переміг засновані де Голлем партії. Харизматичний лідер і вдалі формулювання сьогодні важливіші за ідеологічні постулати. Політика все більше нагадує шоу талантів. Перемагає той, хто створить образ, а не програму”.
