На фото будинок не в Україні. Хоча така картина на нашій землі вже стала звичною. Це будинок у Франції. Місто Лілль – велика агломерація на півночі країни, що частково, одним житловим районом переходить у Бельгію. У Європи де-факто немає кордонів. І цим вона подібна до російських ракет.
Коли я побачила це обвалення, до мене одразу прилетіли флешбеки із нашим, теж чотириповерховим будинком, на вулиці Саксаганській, який дроном розтрощила русня 18 жовтня. Я сівши там, де стояла тільки і змогла вимовити – “приліт” Французів це не вразило. Вони поки що не знають що таке прильоти. Будинок просто ліг відпочити. Стояв кілька сторічь, постарів і вирішив полежати усіма чотирма поверхами. Це рішення він прийняв на світанку неділі 13 листопада. Великою вдачею було тею, що опів на четверту ранку повертався із гуляння один місьє і помітив, що просто у нього на очах, стіною будинку йде тріщина. Він і розбудив усіх жителів, і після того, як вони вийшли з дому на вулицю, будинок рухнув. Постраждала лише одна людина – із травмами в лікарню був доставлений літній професор медицини.
Люди, які жили у тому будинку тепер добре розуміють, що таке спати мирним сном і прокинутися під уламками. Як сказала одна пані, яку витягнули з-під завалів – “Я тепер все життя буду боятися засинати.” І лише ці люди і лише зовсім трохи наблизились до того стану, у якому живуть всі українці на своїй землі. А вам, не лячно засинати? Мені так. Бо закриваючи очі у Києві, я не знаю чи відкрию їх знову і у власному ліжку.
Цей зруйнований будинок загородили великим парканом і пускають туди лише спеціальні служби та журналістів із міжнародною акредитацією. Мене пустили за паркан зробити фото і репортаж із місця події. У мене акредитація від ЗСУ на висвітлення злочинів русні проти України та світу. Здавалося, до чого тут цей нещасний будинок? Від вигляду завалів якого з уцілілою ванною зверху, кажуть саме у ній під час руйнування і знаходився єдиний вцілілий – травмований. До чого тут проблеми України, коли у Франції відбувається власне життя: і з приємними моментами та не дуже. Але Україна тут ні до чого, чи не так?
– Ваша війна – це ваші проблеми.
Так мені сказав задоволений життям невеликий начальник в аеропорту Лілля. Ні! Ця війна – ваші проблеми навіть більше ваші, панове європейці, аніж ви можете собі уявити. Бо це війна не України. Це війна Європи.
Бо якщо пуйло переможе Україну, він не зупиниться на цьому і піде плюндрувати Європу. Так казали ми. І …помилялися. Він вирішив не очікувати підкорення України (бо це неможливо в принципі, тепер це розуміємо не лише ми, а й наш ворог), а йди далі вже зараз. Оті загадкові пуски ракет по Польщі, замасковані під помилку – це намір русні виявити “влізе чи не влізе”. Судячи із риторики НАТО, які виявилися абсолютно імпотентною структурою, “влізло”. Тому не потрібно бути Вангою, щоб напророчити прильоти повітрям на територію решти Європи. Злякавшись визнати факт атаки російською ракетою країни НАТО, починаючи вигадувати виправдання пуйловій армії – “це вони не спеціально, ми не бачимо подальшої загрози для країн НАТО, зі сторони рашки, взагалі це українське ПВО” НАТО перетворюється із справді могутньої сили стримування у посміховисько і дає зелене світло пуйлу для атаки далі, глибше. Для того, щоб такі картини із понівеченими будинками не стали буденністю для Європи, так як стали для нас, Європа має зрозуміти, що війна – це не проблема лише України, це проблема і біль всього світу, Україна, по суті, є армією Європи. І війна в Україні – є війною світу, просто відбувається вона на наших землях. І не заважає європейцям жити буденним життям, готуватися до зустрічі Різдва і буркотіти, що дістали вже ці біженці з України. Хто не годує свою армію, годує чужу. І доки територія нашого континету буде під загрозою смертельних ударів нікчемної тварюки путіна, а він ракетною атакою на Польщу продемонстрував, що інтерес його хворобливого театру військових дій розповсюджується не лише на теритрію України, доти потрібно давати колекивну відсіч цій військовій гідрі. Не лякатися і не ховатися за формулюваннями, як це робить НАТО. Бо русня ні перед чим не зупиняться. І зараз питання вже не стоїть – чи буде путлер нападати на Європу. Зараз питання в тому, хто кого першим знищить: добро зло чи зло добро.
Автор: Наталія Кудряшова
Фото автора
